Дебати в Давосі: Наскрізне шифрування проти громадської безпеки
Дата: 2025-01-27 Автор: Gabriel Deangelo Категорії: В СВІТІ
Вона стверджує, що така співпраця потрібна для забезпечення громадської безпеки та боротьби зі злочинністю в Європі. Хоча її занепокоєння щодо безпеки справедливе, пропозиція послабити наскрізне шифрування та зменшити права на конфіденційність порушує важливі питання щодо балансу між безпекою та індивідуальними свободами.
Катрін де Болле порівняла доступ до зашифрованого листування з традиційними діями поліції, такими як вхід до закритого будинку за ордером на обшук. На її думку, неможливість доступу до зашифрованих повідомлень заважає правоохоронним органам боротися зі злочинністю та захищати демократію. Однак це порівняння є спрощенням проблеми. Шифрування — це не просто «зачинені двері» у цифровому просторі, це важливий інструмент, який захищає приватне життя, зберігає конфіденційну інформацію та оберігає громадян від зловживань, зокрема з боку державної влади.
Конфіденційність — це не другорядне право, яке можна пожертвувати заради громадської безпеки. Це основа демократичних суспільств та ключова складова свободи особистості. Право на приватне листування гарантує, що громадяни можуть спілкуватися без страху перед необґрунтованим наглядом чи переслідуванням. Це стає ще більш важливим за умов авторитарних режимів, де конфіденційність служить останнім бастіоном опору.
Незважаючи на добрі наміри де Болле, її позиція не враховує потенційної небезпеки зловживань доступом до зашифрованих даних. Сьогодні її пропозиція націлена на боротьбу зі злочинцями, але завтра вона може призвести до масового нагляду та політичних репресій. Історія та поточні події показують, як уряди, навіть у демократичних країнах, можуть зловживати повноваженнями у сфері спостереження. Трагедія, що розгортається в Росії, де конфіденційність була знищена, щоб дати можливість поліцейському режиму, є яскравим нагадуванням про ризики необмеженої державної влади.
Цікаво, що конфіденційність не є протилежністю до громадської безпеки, а навпаки, є її необхідною умовою. Коли громадяни впевнені у безпеці свого приватного листування, вони охоче займаються вільним вираженням думок, політичною активністю та іншими діями, що зміцнюють демократію. Пожертвувати конфіденційністю заради короткострокових зусиль щодо забезпечення безпеки означає послабити довгострокову стабільність демократичних інститутів.
Правоохоронні органи вже мають широкий арсенал інструментів для боротьби зі злочинністю, включаючи спостереження під судовим контролем, збирання фізичних доказів та таємні операції. Хоча зашифровані повідомлення можуть ускладнювати розслідування, вони не є єдиним способом збору доказів. Ефективне правоохорона ґрунтується не на одному методі, а на комплексному підході, який поважає індивідуальні права.
Створення задніх дверей для шифрування може призвести до неконтрольованого використання цього інструменту. Ці вразливості можна використовувати як урядами, а й зловмисниками, включаючи хакерів і зарубіжних противників. Запровадження таких уразливостей послаблює безпеку всіх, від пересічних громадян до операторів критичної інфраструктури.
Крім того, аргумент, що шифрування сприяє злочинній діяльності, ігнорує його ширші суспільні переваги. Шифрування захищає чутливі дані, такі як фінансові транзакції, медичні записи та інтелектуальну власність. Послаблення шифрування призведе до збільшення ризиків кібератак та крадіжки особистих даних, створюючи нові виклики безпеки.
Таким чином, Катрін де Болле, конфіденційність — це основне право як де-факто, так і де-юре, згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про права людини.
Якщо технологічні гіганти поступляться тиском, немає сумнівів, що спільнота з відкритим вихідним кодом та блокчейн-індустрія відреагують. З'являться повністю децентралізовані та зашифровані чати (деякі з яких вже на стадії розробки). Така реакція буде набагато складнішою для ліквідації. Наприклад, використання блокчейн-мережі, такої як Bitcoin, зробить будь-які спроби злому марними.
