На прес-конференції в Сенаті Шолпанкулов розповів, що Національний банк активно вивчає світовий досвід та розробляє початкове бачення проекту. В даний час регулятор взаємодіє з учасниками ринку та збирає пропозиції для запуску ініціативи. За його словами, проект буде адаптовано у рамках «регуляторної пісочниці», що дозволить учасникам тестувати цифрові фінансові активи без реєстрації на біржі або отримання ліцензії. Після цього планується внесення правових змін, а законопроект буде подано у серпні 2025 року.
Регуляторна пісочниця, як наголосив Шолпанкулов, не передбачає, що цифрові активи стануть засобом платежу. Це буде можливість для купівлі та продажу активів без участі у біржі, і насамперед такі активи будуть застосовуватись для створення нових проектів на внутрішньому ринку Казахстану.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у своїй нещодавній заяві наголосив на важливості створення інфраструктури для легального обороту цифрових активів, включаючи криптовалюти. Зараз цифрові активи в Казахстані можна обмінювати лише через ліцензовані криптобіржі, що працюють у рамках Міжнародного фінансового центру "Астана" (МФЦА). Однак кількість таких бірж обмежена — їх лише десять, у тому числі Bybit та Binance Kazakhstan.
Токаєв зазначив, що поточна система охоплює лише невелику частину ринку, що створює необхідність розширення правової бази для залучення більшої кількості користувачів до офіційних платформ. У 2024 році в Казахстані було закрито 19 нелегальних криптовалютних обмінників із загальним оборотом $60 млн. Для боротьби з незаконним обігом цифрових активів було створено спеціальні підрозділи, а також запроваджено практику вилучення криптовалюти під час розслідувань.
Таким чином, Казахстан прагне забезпечити ширший доступ до цифрових активів та створити умови для розвитку нових фінансових технологій, що має залучити додаткові інвестиції та зміцнити національну економіку.