Співзасновник Ledger Ерік Ларшевек виступив із різкою критикою французької поправки 1649AC, яка передбачає обов'язкове розкриття точної ринкової вартості криптоактивів, що знаходяться на гаманцях самостійного зберігання. За його словами, нововведення торкається навіть тих громадян, які не здійснювали операцій, які підлягають оподаткуванню, і тим самим виходять далеко за межі розумного фіскального контролю.
Поправка вже отримала схвалення профільної комісії Національної асамблеї Франції. Опоненти ініціативи вказують, що держава фактично вимагає створення централізованої бази даних з детальною інформацією про криптовалютні заощадження громадян, що може призвести до серйозних ризиків для конфіденційності та безпеки. Ларшевек назвав такі заходи прямим втручанням у приватне життя та наголосив, що вони не мають логічного зв'язку з податковим адмініструванням.
У відповідь на те, що відбувається, підприємець закликав до форми «цивільного опору», запропонувавши перевантажити систему звітності навмисно абсурдними даними. Зокрема, він висунув ідею запуску протестного токена під назвою 1649AC, який не мав би реальної економічної цінності, але демонстрував би екстремально високу ринкову вартість у звітах на кінець року.
За його пропозицією, власникам гаманців самостійного зберігання слід було б задекларувати володіння одним або двома такими токенами. Передбачалося, що до 31 грудня кожен із них формально оцінюватиметься, наприклад, в один мільярд євро. У результаті французькі податкові органи отримали звіти з номінальними активами на мільярди євро, що зробило б зібрані дані фактично марними для аналізу та застосування закону.
Ларшевек зазначив, що подібний підхід здатний перетворити саму поправку 1649AC на непрацюючий механізм, а заразом продемонструвати абсурдність надмірного регулювання. Його заява швидко викликала активну дискусію у соціальних мережах. Деякі користувачі наголосили, що ідея давно витає у криптосередовищі і може стати наочним прикладом колективного протесту. Інші висловили думку, що за масової підтримки з боку французьких криптотримачів такий токен справді міг би отримати значну спекулятивну вартість.
Ситуація навколо виправлення 1649AC вписується у ширший тренд посилення контролю над цифровими активами у Франції. У 2025 році регулятори вже заявляли про готовність обмежувати діяльність криптокомпаній з ліцензією MiCAR, отриманої в юрисдикціях з м'якшим наглядом, побоюючись регуляторного арбітражу.
При цьому криптоекономіка у країні продовжує розвиватися. Наприкінці 2024 року у Франції було зафіксовано першу угоду з нерухомістю, повністю оплачену в біткоїнах через платформу Bitcoinimmo. А в 2025 році партія UDR внесла законопроект про створення державного біткоін-резерву та можливість сплати податків у біткоінах та стейблкойнах, що наголошує на суперечливому характері поточної криптополітики країни.