Згідно із заявою Міністерства фінансів, новий законопроект охоплюватиме криптовалютні біржі та платіжні платформи, вбудовуючись у вже існуючу правову базу фінансових послуг. Компанії, які працюють у цих сферах, повинні будуть отримати ліцензію, дотримуватись вимог щодо захисту цифрових активів клієнтів, а також надавати інформацію про мінімальний рівень капіталу.
Проте зміни не торкнуться всіх учасників криптоіндустрії. Під виняток потрапляють малі платформи, блокчейн-розробники та фірми, чиї продукти не класифікуються як фінансові. Таким чином, регулювання буде орієнтоване на більш значних гравців ринку, щоб мінімізувати потенційні ризики для споживачів.
Уряд також має намір розібратися з проблемою дебанкінгу – випадками, коли банки відмовляються надавати послуги криптокомпаніям. Для цього планується співпраця з найбільшими фінансовими установами країни, щоб виробити збалансований підхід та забезпечити доступ криптопроектів до банківської інфраструктури.
Окрема увага буде приділена дослідженню цифрових валют центрального банку (CBDC), у тому числі їх потенційному застосуванню та регулюванню. У рамках цієї ініціативи уряд має намір запустити так звану регуляторну пісочницю — спеціальне середовище, де фінтех-компанії зможуть тестувати свої криптопродукти без необхідності одразу отримувати повну ліцензію. Це має стимулювати інновації та розвиток нових рішень у безпечних умовах.
Тим часом регуляторний нагляд вже починає активізуватися. Нещодавно AUSTRAC (Австралійський центр контролю за фінансовими операціями) ініціював перевірку щодо 13 криптовалютних бірж. Мета — переконатися у дотриманні законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Таким чином, Австралія робить важливий крок до більш зрілого та безпечного крипторинка, прагнучи одночасно підтримувати інновації та захист користувачів.