Казахстан прагне отримати мільярди податків від криптоіндустрії
Дата: 2025-05-15 Автор: Gabriel Deangelo Категорії: В СВІТІ
У Казахстані всерйоз замислилися про потенціал криптовалютної галузі як джерела поповнення бюджету. Перший віце-міністр цифрового розвитку Каниш Тулеушин заявив, що розвиток майнінгу та збільшення обсягів торгівлі цифровими активами може перетворити країну на важливий криптохаб регіону.
За його словами, майнінг здатний не лише приносити дохід, а й сприяти модернізації енергетичної інфраструктури. Тулеушин нагадав про американську практику, де майнінгові компанії використовують надлишки електроенергії за зниженого попиту, тим самим допомагаючи балансувати енергосистему. У Казахстані реалізується схема «70/30», за якої іноземні інвестори вкладаються в оновлення ТЕЦ, спрямовуючи 70% нових потужностей у національну мережу, а 30%, що залишилися, — на забезпечення потреб майнерів.
Ще один приклад — використання попутного нафтового газу як джерело енергії для дата-центрів, розміщених поруч із нафтовими родовищами. Це, за словами Тулеушина, не лише скорочує викиди, а й збільшує прибутковість нафтових компаній.
За останні три роки податки від майнінгу принесли до бюджету $34,6 млн. З 2023 року в країні офіційно зареєстровано понад 415 тисяч одиниць майнінгового обладнання, видано 84 ліцензії (з них 64 діють, решту припинено або відкликано), а також акредитовано п'ять майнінгових пулів, три з яких продовжують роботу.
Щодо торгівлі цифровими активами, тут спостерігається стрімке зростання: з 2023 по 2024 рік обсяги операцій на біржах МФЦА зросли з $324,2 млн до $1,4 млрд. З початку 2025 майнери зобов'язані реалізовувати не менше 75% здобутих активів через ці біржі.
Однак, як зазначив віце-міністр, більша частина операцій (91,5% у 2023 році) досі проходить поза зоною державного регулювання. Для виправлення ситуації влада активно бореться з нелегальними платформами: лише у 2024 році було закрито 36 підпільних криптобірж із загальним оборотом у $118 млн, заблоковано понад 3500 обмінників і розкрито дві піраміди, що діяли під виглядом інвестицій у криптовалюти.
Тулеушин вважає, що зняття обмежень на використання криптовалют поза МФЦА та впровадження гнучкого регулювання по всій країні дозволять Казахстану залучити великих гравців, як це зроблено в ОАЕ. За його оцінкою, навіть 10% податок може приносити понад 190 млрд тенге щорічно, чого вистачить на будівництво безлічі шкіл і лікарень.
Для вироблення нової регуляторної моделі він запропонував залучити Нацбанк та Агентство з регулювання фінансового ринку. Раніше у квітні Нацбанк уже підтримав ідею створення єдиної криптобіржі, яка працюватиме під державним контролем.
