Голова Національного банку Казахстану Тимур Сулейменов висловив стурбованість тим, що з розвитком фінансової свободи все більше громадян почнуть інвестувати в криптовалюти, не усвідомлюючи їхньої ризикованої природи. За його словами, багато хто ставиться до цифрових активів як до універсального рішення для збільшення капіталу, не розуміючи, що це далеко не традиційний банківський вклад.
Сулейменов зазначив, що довірливість інвесторів нерідко використовується шахраями та організаторами фінансових пірамід, які створюють ілюзію легкого прибутку. Він підкреслив, що на відміну від депозитів з фіксованою прибутковістю, криптовалюти є складними та нестабільними інструментами, що потребують глибокого розуміння.
На думку голови Нацбанку, подібними інвестиціями мають займатися лише ті, хто має значний досвід у фінансовій сфері та вироблені стратегії управління капіталом. Він наголосив: "Якщо ви звичайна людина, не варто розглядати криптовалюту як надійний спосіб заощадження. У вас є свобода вибору, але спочатку потрібно вивчити основи, перш ніж ухвалювати рішення про вкладення".
Сулейменов також прокоментував поточні зміни у законодавстві: у парламенті розглядаються поправки, що дозволять легалізувати роботу криптовалютних обмінників на території Казахстану. Очікується, що відповідна нормативна база набуде чинності на початку 2026 року.
У той же час Нацбанк уже дозволив певним банкам випуск криптокарт, які можна буде прив'язати до облікових записів клієнтів на ліцензованих криптобіржах Міжнародного фінансового центру «Астана». У пілотному проекті беруть участь п'ять фінансових установ: Halyk, Forte, Freedom, RBK та Altyn.
Окрему увагу приділив Сулейменов ініціативі президента Касим-Жомарта Токаєва про створення в країні спеціальної зони під назвою CryptoCity. У цій зоні передбачається використання цифрових активів для розрахунків за товари та послуги, що може стати важливим кроком в інтеграції криптовалюту в повсякденну економіку країни.