У нещодавньому звіті індійського комітету з питань кіберзлочинності криптовалюти названо одним із ключових інструментів шахрайства та незаконної діяльності. У документі зазначається використання криптовалют у схемах криптоджекінгу, фінансових пірамідах, здирництві, а також для придбання заборонених товарів на тіньових інтернет-майданчиках.
За даними Міністерства внутрішніх справ Індії, за період з 2019 по 2024 роки було зареєстровано понад 5,3 млн. звернень до поліції з приводу кіберзлочинів. У 85% випадків йшлося про фінансові махінації за участю криптовалют. Загальна сума збитків за ці роки склала понад 31 500 крор рупій, що еквівалентно приблизно $3,8 млрд.
Незважаючи на це, комітет дійшов висновку, що повна заборона криптовалюту не принесе очікуваного результату. Натомість пропонується встановити систему ліцензування для криптобірж, які будуть зобов'язані працювати за стандартами FATF та суворо дотримуватись вимог AML та KYC. Таким чином, держава має намір зробити ринок більш прозорим і таким, що піддається контролю, але при цьому не позбавляти його учасників доступу до інноваційних фінансових інструментів.
Окрема увага у звіті приділена стейблкоїнам, особливо тим, що прив'язані до індійської рупії. Комітет визнав їхній потенціал як платіжний засіб, проте підкреслив, що регулювання цієї сфери має перебувати у віданні Резервного банку Індії (RBI). Більше того, запропоновано закріпити за криптовалютами статус цифрових активів у рамках закону про управління валютними операціями (FEMA).
Паралельно RBI продовжує роботу над власним проектом цифрової рупії (CBDC). У червні регулятор повідомив про розширення функціональних можливостей цієї форми валюти та збільшення числа учасників пілотного тестування. Цей крок показує, що Індія прагне розвивати державні цифрові фінанси, одночасно формуючи чіткі правила для приватних криптовалютних компаній.
Таким чином, індійська влада переходить від ідеї заборони до моделі регулювання, яка поєднує у собі жорсткий контроль, вимоги до прозорості та збереження простору для розвитку ринку. Такий підхід може дозволити країні скоротити масштаби кіберзлочинності, не блокуючи при цьому доступ громадян та бізнесу до нових фінансових технологій.
Оновлена стратегія Індії може стати прикладом для інших країн, які стикаються зі схожими викликами: зростанням криптозлочинів, необхідністю захисту користувачів та одночасно прагненням підтримувати інновації у фінансовій сфері.