Павло Дуров заявив, що восени 2024 року, коли він перебував під арештом у Франції, спецслужби цієї країни через посередників вийшли на нього із вимогою обмежити роботу деяких Telegram-каналів у Молдові. За його словами, мотивом стало бажання місцевої влади контролювати інформаційне поле під час президентських виборів.
Дуров уточнив, що після перевірки частину каналів дійсно було видалено, оскільки вони порушували правила платформи. Однак, як він стверджує, французька сторона запропонувала «допомогу» у судовій справі в обмін на подальшу співпрацю. Такий підхід засновник месенджера назвав неприйнятним та фактично розцінив як спробу тиску на правосуддя.
Згодом Telegram отримав ще один список каналів, які пропонувалося заблокувати. Цього разу йшлося про ресурси, які не порушують жодних правил, а лише публікують політичні погляди, неугодні урядам Франції та Молдови. Дуров підкреслив, що компанія відмовилася виконувати подібні запити, оскільки принципово не видаляє контент із політичних причин.
Його висловлювання пролунали на тлі парламентських виборів у Молдові. За попередніми даними, партія президента Майї Санду «Дія та солідарність» набрала більше половини голосів. Сама Санду заявила, що Росія активно втручалася у процес голосування. Водночас лідер опозиції Ігор Додон оголосив про намір вивести прихильників на протести та вимагати відміни результатів.
Дуров зазначив, що ситуація з Молдовою — лише один із прикладів зростання тиску держав на цифрові сервіси, особливо ті, які забезпечують приватність користувачів. За його словами, схожі методи впливу влада застосовувала і в інших країнах Східної Європи, зокрема в Румунії.
Французьке МЗС відповіло на звинувачення засновника Telegram, заявивши в соціальних мережах, що він «часто робить гучні заяви під час виборів».
Нагадаємо, що Дуров, як і раніше, перебуває під судовим наглядом у Франції після свого арешту в серпні 2024 року. Він зобов'язаний регулярно наголошуватися в органах влади, а дата розгляду його апеляції досі не призначена.
Таким чином, історія з Молдовою стала новим витком дискусій про свободу слова та межі втручання держав у роботу глобальних цифрових платформ.