Дослідження аналітичної компанії Chainalysis показало, що в умовах 33% інфляції турецькі громадяни все частіше звертаються до цифрових активів як до способу зберегти заощадження. На відміну від Об'єднаних Арабських Еміратів, де криптовалюти активно застосовуються для міжнародних переказів та покупок, у Туреччині вони стають інструментом короткострокових інвестицій та спекуляцій.
За даними Chainalysis, середній 31-денний обсяг торгів альткоїнами в Туреччині зріс із $50 млн наприкінці 2024 року до $240 млн до середини 2025-го. При цьому операції зі стейблкоїнами, навпаки, скоротилися — із $200 млн до $70 млн. Аналітики пов'язують таку динаміку з тим, що інвестори прагнуть знайти вищу прибутковість на тлі економічного тиску та ослаблення національної валюти.
Автори звіту зазначають, що сплеск інтересу до ризикових токенів збігся з періодом серйозних економічних проблем у країні. У той час, як великі турецькі компанії активно розширюють свою присутність на крипторинці, частка роздрібних трейдерів знижується. Це, на думку експертів, свідчить про спроби бізнесу використовувати цифрові активи як засіб захисту від валютних ризиків, тоді як приватні інвестори опиняються у менш вигідному становищі через обмежений доступ до фінансових ресурсів.
Представники Chainalysis наголошують, що криптовалютний ринок Туреччини стає все більш волатильним і орієнтованим на короткострокову спекуляцію. Альткоїни займають лідируючі позиції в портфелях місцевих інвесторів, витісняючи стабільніші активи.
Тим часом уряд країни робить кроки щодо посилення регулювання сектору. За інформацією Bloomberg, турецька влада розробляє законопроект, який дозволить фінансовій розвідці Masak заморожувати рахунки та криптоаккаунти, якщо є підозри у відмиванні грошей чи інших фінансових злочинах. Цей крок спрямований на підвищення прозорості ринку та боротьбу з незаконними операціями, проте експерти вважають, що нові заходи можуть також вплинути на ліквідність та активність приватних користувачів.
Таким чином, зростання крипторинка в Туреччині відображає не лише прагнення громадян захистити свої заощадження від інфляції, а й ширші економічні тенденції: відтік капіталу з традиційних інструментів, зниження довіри до національної валюти та пошук альтернативних джерел доходу.