Голова парламентського Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив, що процес легалізації криптовалют та запуск системи оподаткування в Україні має бути завершено на початку 2026 року. Про це він згадав під час свого виступу на GET Business Festival 2025, зазначивши, що робота над документом виявилася значно складнішою, ніж передбачалося спочатку.
За його словами, спочатку очікувалося, що документ вдасться прийняти до кінця 2025 року, проте обсяг матеріалів та кількість правок суттєво збільшили терміни підготовки. Гетьманцев уточнив, що законодавці прагнуть завершити етапи, що залишилися, протягом найближчих двох місяців, щоб вивести ринок віртуальних активів з правової невизначеності.
Йдеться про законопроект, який регулює звернення віртуальних активів та створює юридичну базу для операцій із криптовалютами. Комітет підтримав документ ще навесні 2025 року, а восени Рада ухвалила його у першому читанні. Цей проект передбачає запровадження чітких податкових правил як фізичних осіб, так компаній.
Для приватних інвесторів пропонується ставка податку у розмірі 18% на прибуток від операцій із криптовалютами, а також 5% військового збору. У перший рік застосування документа передбачено пільговий режим — інвестори зможуть сплатити лише 5%, не надаючи підтвердження вартості придбаних активів. Для юридичних базова ставка податку на прибуток залишиться незмінною — 18%.
Наступний етап – підготовка законопроекту до другого читання. У жовтні депутат Ярослав Железняк повідомив, що до документа подано понад 2500 поправок, що суттєво ускладнює роботу щодо його доопрацювання. Він припустив, що обробка всіх пропозицій може тривати ще кілька місяців. Юристи зазначають, що хоча формально між читаннями має пройти не менше двох тижнів, на практиці цей період часто становить від півтора до шести місяців.
Гетьманців раніше наголошував, що метою депутатів залишається винесення проекту на друге читання ще до завершення 2025 року. При цьому він не виключав, що фінальне голосування може перейти на наступне скликання парламенту з огляду на масштаб роботи.
Окремо представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заявляли, що не мають наміру конкурувати за роль основного регулятора крипторинка. Питання, яке відомство може відповідати за нагляд за сферою цифрових активів, залишається відкритим, і експерти продовжують обговорювати варіанти подальшого розподілу повноважень.
Ухвалення закону має сформувати прозорі умови для учасників криптоіндустрії та наблизити вітчизняний ринок до міжнародних стандартів регулювання.