Наприкінці листопада влада Туркменістану затвердила «Закон про віртуальні активи», яким вперше на державному рівні визначили, що таке криптовалюта і хто має право займатися діяльністю, пов'язаною з цифровими активами. Документ відкриває можливість легальної роботи криптобірж, сервісів, які надають послуги у сфері віртуальних активів, а також майнінгових компаній. Контроль над новим сектором покладено Центральний банк країни.
Закон встановлює, що криптоактиви визнаються майновими об'єктами, але не дорівнюють засобу платежу. Тобто цифрові монети офіційно вважаються частиною цивільного обороту, проте їх використання для розрахунків не допускається. Для будь-якого підприємця чи приватного майнера, який планує вести діяльність у цій сфері, необхідне отримання ліцензії. Порядок видачі дозволів має визначити Кабінет Міністрів.
Особливу увагу приділено боротьбі з нелегальним майнінгом. У тексті закону прямо зазначено, що приховане використання чужого обладнання без згоди власника тепер кваліфікується як порушення та переслідується у рамках нового регулювання. Одночасно власники криптосервісів зобов'язані організувати ідентифікацію клієнтів та дотримуватись заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Користувачі платформ проходитимуть верифікацію за аналогією з банківськими процедурами, але із застереженням: держава не несе відповідальності за кошти, розміщені на криптобіржах.
Законодавці також зафіксували правила рекламної комунікації. При просуванні послуг компанії повинні прямо повідомляти, що віртуальні активи є засобом платежу. Крім того, реклама не може створювати ілюзію гарантованого прибутку чи легкого заробітку. Показні атрибути розкоші, які можуть формувати нереалістичні очікування клієнтів, теж заборонені.
Як зазначають туркменські ЗМІ, одна з ключових цілей ухвалення закону — формування прозорої та регульованої цифрової економіки. Влада розраховує, що встановлені норми дозволять контролювати оборот криптоактивів, підвищити довіру інвесторів та забезпечити безпечний розвиток нової фінансової галузі. Паралельно країна прагне зміцнити свою позицію у сфері цифровізації та залучити зовнішні інвестиції у технологічні проекти.
Інтерес до регулювання криптосфери зростає й у сусідніх державах. Раніше в Казахстані вже було підписано документ, який спрощує обіг цифрових активів і вводить механізм ліцензування торгових платформ. На цьому фоні ініціатива Туркменістану виглядає логічним продовженням регіонального тренду, де країни дедалі активніше прагнуть навести лад у криптоіндустрії та забезпечити правову визначеність для її учасників.